18 травня щороку відзначають Всесвітній день музеїв.

Не була на горищі сто років. І за віком й за станом душі Оминаю усі замороки Та не хочу в собі ворушить… Що не річ – то минулого спомин. Все, що там, то – старенький архів. Патефон заховався за комин, На усьому там – шар порохів. Вже б пора все те – в пащу багаттю, Стільки книг – не найкращих часів. А як личило мамі те плаття, З потойбіччя он – купка листів. Там ось – діжа старенька для тіста, Там ще стільки безцінних дрібниць, Бачу ноти великого Ліста, На горищі – мільйон таємниць. Я не можу... Музей мого серця, Залишаю. Нехай так, як є. Ти, хатинко, пробач і не сердься, Що павук тут вуалі снує.